Дмитро́ Фарі́дович Ільгільді́нов ( 22 червня 1989 (19890622 ) — 28 серпня 2014 ) — солдат Збройних сил України , учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Народився 1989 року в місті Анадир (Магаданська область, РРФСР). Проживав у селі Широке Солонянського району.
У часі війни — солдат, стрілець-помічник гранатометника 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору» .
28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили в засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко , солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар , Ілля Письмений , дещо віддаленіше — Євген Мельничук , Володимир Татомир , Максим Харченко .
Перебував у списках полонених.[ 1] Упізнаний серед загиблих, тіла яких вивезли з поля бою волонтери гуманітарної місії 12 вересня 2014-го.
Похований у селі Широке.
Без сина лишилась мама Олена Вікторівна Рейнат.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм , виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни , відзначений — нагороджений:
17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[ 2]
Іловайський Хрест (посмертно)
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 4, місце 15
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії[ 3]
у Солоному становлено пам'ятну дошку загиблим землякам — серед них і Дмитро Ільгільдінов
Примітки
Джерела