З 2000 по 2011 рік у різних ЗМІ було зазначено, що у Кот-д'Івуарі представлено близько 34 китайських проєктів офіційного фінансування розвитку[4]. Bank of China видав позику в 114 мільйонів доларів США під 2% річних на 20 років для фінансування проекту будівництва автомагістралі, що пов'язує Абіджан з Гран-Басам[5], крім того Китай списав борг на 18 мільйонів євро в 2007[6].
За словами Ксав'є Орегана, доктора філософії Французького інституту геополітики[7], з 1983 по 2013 рік в Кот-д'Івуарі було реалізовано близько 174 китайських проєктів офіційного фінансування розвитку[8]. Із них 112 проектів становлять суму приблизно 12 мільярдів євро. З цих 174 проєктів фінансування 112 проєктів коштують приблизно 12 мільярдів євро. Найдорожчий проект – міський центр Абіджану (8,9 млрд євро). Крім того, на інфраструктуру Кот-д'Івуару припадало 86% китайської державної допомоги. Більша частина китайської допомоги була надана під час політичної кризи в Кот-д'Івуарі між 2002 і 2010 роками. На період президентстваЛорана Гбагбо припадає 69% допомоги[9].
В Абіджані налічується приблизно 2500 громадян Китаю, здебільшого вони займаються торгівлею, в комунні Абіджану Аджаме[en] та реставрацією, в комунні Кокоді[en]. Зокерма вони створили близько 100 компаній[10][11].
↑Austin Strange, Bradley C. Parks, Michael J. Tierney, Andreas Fuchs, Axel Dreher, and Vijaya Ramachandran. 2013. China’s Development Finance to Africa: A Media-Based Approach to Data Collection. CGD Working Paper 323. Washington DC: Center for Global Development. [1]
↑Strange, Parks, Tierney, Fuchs, Dreher, and Ramachandran, China’s Development Finance to Africa: A Media-Based Approach to Data Collection. [2] [Архівовано 2013-07-08 у Archive.is]
↑Strange, Parks, Tierney, Fuchs, Dreher, and Ramachandran, China’s Development Finance to Africa: A Media-Based Approach to Data Collection. [3] [Архівовано 2013-07-08 у Archive.is]