Єлизавета Альбертіна з'явилась на світ 1 травня 1665 року в Кельні-на-Шпреє. Вона стала першою з дітей князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга II та його дружини Генрієтти Катерини Оранської-Нассау, які вижили. Згодом в родині народилися ще п'ять доньок та син.
Батько волів бачити старшу доньку служницею Господа, тож Єлизавету у п'ятнадцятирічному віці було обрано абатисою Герфордського монастиря. Вона вступила на посаду 18 червня 1680 року як Єлизавета IV.
У 1686 році вона вийшла заміж за герцога Саксен-Вайзенфельс-Барбі Генріха. Весілля відбулося 30 березня у Дессау.[1] Живими у подружжя народилося п'ятеро дітей:
Йоганн Август (1687–1688) помер немовлям;
Йоганн Август (24 липня—21 жовтня 1689) помер немовлям;
Фрідріх Генріх (1692–1711) помер у 19-річному віці неодруженим;
Георг Альбрехт (1695–1739) — наступний герцог Саксен-Вайзенфельс-Барбі, був пошлюблений із Августою Луїзою Вюртемберг-Бернштадт, розлучився, дітей не мав;
Генрієтта Марія (1697–1719) померла у 22-річному віці неодруженою.
Померла Єлизавета Альбертіна 5 жовтня 1706 року при народженні доньки. Дитина також не вижила.