У 1966—1968 роках працював в Підприємстві авіаційних послуг при Аероклубі Польської Народної Республіки[pl] як пілот сільськогосподарських літаків, У 1968—1969 роках — як заводський пілот на Державному авіаційному заводі[pl], а з 1969 року — як пілот-випробувач. 1976 року одержав сертифікат льотчика-випробувача першого класу і до 2002 року брав участь у випробуваннях усіх літаків, побудованих на цьому заводі[3].
Єжи Войнар представляв літаки заводу в численних авіаційних шоу (зокрема, в Паризькому авіасалоні) та в демонстраційних польотах[1].
У 1970—1971 роках він брав участь в агроавіаційних акціях в Єгипті та Судані, а 1988 року — в акції допомоги народу Ефіопії. У 1990-му Єжи Войнар став одним із засновників Клубу пілотів-експериментаторів. Він також працював екзаменатором у Державній екзаменаційній комісії з авіації[1].
Єжи Войнар почав опановувати планеризм 1946 року в Кросні. За два роки став пілотом-планеристом категорії С, а в 1949-му був нагороджений Срібною відзнакою планериста[pl]. Войнар переміг на VII i IX чемпіонатах Польщі з планеризму[5]. 1953 року здобув Золоту відзнаку планериста з трьома діамантами. У 1954 і 1955 роках він поставив три світові рекорди у планеризмі.
Войнар дуже любив вищий планерний пілотаж, який опанував самотужки. Літав сміливо й досконало, часто виступав на змаганнях з такими пілотами, як Тадеуш Слівак та Ян Ґавенцький[pl], викликаючи захоплення глядачів низькими польотами на спині на планері IS-4 Jastrząb[pl].
1955 року в Китаї, куди запросили польських планеристів, Войнар почав літати на літаках, не маючи жодної підготовки в цьому фаху[3]. Повернувшись до Польщі й кілька разів політавши з Єжи Попелем[pl], він дістав офіційну ліцензію льотчика й далі набував досвіду та практики в цій галузі.
Вийшовши на пенсію, 2003 року Войнар випробував літак EM-11 Orka[pl]. Спеціалізувався на презентаціях та демонстраціях літаків. Войнар літав 58 років, майже до кінця життя. За свою кар'єру він налітав на планерах близько 2100 годин, а на літаках — близько 13 000 годин[3].
Санний спорт
Як саночник, Войнар виступав за краківську «Ольшу» та закопанський клуб СНПТТ. Чемпіон першостей світу з санного спорту 1958 і 1961 років, віце-чемпіон у 1962-му. Двічі учасник Олімпійських ігор — 1964 року в Інсбруку (28-ме місце) й 1968 року в Греноблі — (8-ме місце). У 1968-му Войнар був прапороносцем збірної Польщі на Іграх у Греноблі[6].
Вшанування пам'яті
2011 року іменем Єжи Войнара названо кільцеве перехрестя на перетині вулиць Лопушанської, Краківської алеї та Гинка у Варшаві[7].
↑Najlepsi ZMP-owcy IX KSZ. „Skrzydlata Polska”. 07/1952, s. 151, lipiec 1952. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności. ISSN0137-866X. OCLC839207783.
