The first mention of the wooden church dates back to 1708.[1]
In 1732–1733, the general visitation of the parish was carried out by at. Makarii Neronovych and at. Antonii Sidlevych.[1] At that time, the church and parish belonged to the Podil Deanery of the Lviv Eparchy of the UGCC.[2] The act of visitation states that in 1733 the parish of Barysh had images of the Passion of the Lord and the Last Judgment or one of them.[3]
As of 1733–1734, the Belz voivode Teresa Potocka gave the present to the church.[4]
On 24 April 1761, the church was visited by at. Mykola Shchadurskyi.[5]
The parish was subordinated to the Monastyryska (1832–1842) and Buchach (1843–1885) deaneries of the UGCC. In 1885, it was transferred to the newly created Stanyslaviv Eparchy of the UGCC.[6]
In 1860–1864, the construction of a brick church continued.[6]
In 1990[7]–2018[8] it belonged to the UAOC, and since 2018 it has been part of the OCU.
On 6 June 2019, Archbishop Tykhon of Ternopil and Buchach visited the parish.[9]
^ abСкочиляс, І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського, Записки Наукового товариства імені Шевченка, Том CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, Львів, 2000, s. 565
^Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772), Львів : Тріада плюс, 2014, 382 s.
^Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772), Львів : Тріада плюс, 2014, 582 s.
^Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772), Львів : Тріада плюс, 2014, 1040 s.
^Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій, Львів : Видавництво УКУ, 2004, CIXXIV s.
^ abcdefghijkBarys, Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т., Дмитро Блажейовський, Київ : КМ Академія, 2004, Т. 1 : Адміністрація і парохії, s. 101, ISBN 966-518-225-0.
^Парафія с. Бариш. Церква Вознесіння Господнього, Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм, Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я., Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014, s. 46, ISBN 978-966-2061-30-7.
^ abcdefghij(in English) Barys // Dmytro Blazheyovskyi. Historical sematism of the Eparchy of Stanyslaviv: From its establishment until the outbreak of World War II (1885–1938), Записки ЧСВВ, Секція I, Т. 51, Lviv: Misioner, 2002, S. 29, ISBN966-658-028-4.
^Єгрешій О., Делятинський, Р. Пісецький Іван, Західноукраїнська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія : у 4 т., редкол.: М. Кугутяк та ін., Івано-Франківськ : ПП «Манускрипт-Львів», 2020, Т. 3 : П — С., s. 154—155, ISBN 978-966-2067-65-1.
^(in Ukrainian)Мельничук Б., Уніят, В., Бариш // Ternopil region. History of cities and villages: in 3 v. / Ternopil: "Terno-graph", 2014, V. 1: А—В, S. 593—594. — ISBN978-966-457-228-3.
Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник, ред. колегія Михайло Островерха та інші., Ню Йорк – Лондон – Париж – Сидней – Торонто : НТШ, Український архів, 1972, Т. XXVII, 944 s, іл.
(in Ukrainian)Мельничук Б., Уніят В., Бариш // Ternopil region. History of cities and villages: in 3 v. / Ternopil: "Terno-graph", 2014, V. 1: А—В, S. 593—594. — ISBN978-966-457-228-3.