Vasyl Nahirnyi

Vasyl Nahirnyi
Василь Нагірний
Born
Vasyl Stepanovych Nahirnyi

(1848-01-11)11 January 1848
Hirne, Austrian Empire (now Ukraine)
Died25 February 1921(1921-02-25) (aged 73)
Lviv
NationalityUkrainian
Alma materLviv Technical Academy, Fédérale Polytechnique de Lausanne.
Occupation(s)Architect, public figure

Vasyl Nahirnyi (Ukrainian: Василь Степанович Нагірний; 11 January 1848 – 25 February 1921) was a Ukrainian architect, public figure.

Biography

Vasyl Nahirnyi was born on 11 January 1848 in Hirne, now the Hrabovets-Duliby rural hromada of Stryi Raion, Lviv Oblast, Ukraine.[1]

In 1871 he graduated from the Lviv Technical Academy, and in 1875 from the Fédérale Polytechnique de Lausanne. Nahirnyi lived in Zurich, worked in design offices and government agencies in Switzerland.[1][2]

From 1882 in Lviv. He co-founded societies, including "Narodna Torhivlia [uk]" (1883), "Zoria [uk]" (1884), "Dnister [uk]" (1892), "Sokil [uk]" (1894), "Narodna Hostynytisa", and the Society for the Development of Rus' Art [uk] (1898, together with Ivan Trush, Mykhailo Hrushevsky and Yuliian Pankevych). In 1885-1890 he was the editor-in-chief of the newspaper "Batkivshchyna".[1][2]

Family

Father of architect Yevhen Nahirnyi,[1] great-grandfather of singer Kvitka Cisyk.[3]

Works

In 1898 he participated in the "First Rus' exhibition of art", where he presented his architectural works.[1]

The author of more than 200 churches (mostly brick), with forms of neo-Romantic and neo-Byzantine styles and techniques of folk wooden architecture. From 1905 he worked together with his son Yevhen.[1]

Nahirnyi is also the author of the People's House in Borshchiv, Ternopil Oblast (1908).[1]

Memorials

On 30 December 2018, a monument to Vasyl Nahirnyi was unveiled in his native village.[4]

References

  1. ^ a b c d e f g Нагірний Василь Степанович / Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020.
  2. ^ a b "1848, народився архітектор Василь Нагірний". Ukrainian Institute of National Memory.
  3. ^ Роксолана Попелюк (2021-04-01). "Українські корені американської Квітки". Локальна історія.
  4. ^ "Пам'ятник Василю Нагірному відкрили в селі Гірне". Фотографії старого Львова. 2019-01-13.

Sources

  • Бобош Г. Стежками життя та творчості Василя Нагірного (1848 — 1921) // Народознавчі Зошити. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. — No. 2. — S. 347–355.
  • (in Ukrainian) Дуда І., Пиндус Б., Нагірний Василь Степанович // Ternopil Encyclopedic Dictionary: in 4 v. / editorial board: H. Yavorskyi and other, Ternopil: "Zbruch", 2005, V. 2: К—О, S. 588—589. — ISBN 966-528-199-2.
  • Слободян В. Церкви Василя Нагірного // Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація". 1994. No. 2.
  • Лев Х., Слободян В., Філевич Н. 100 церков Нагірних. Ч. 1: Церкви В. Нагірного. Л., 2013.
  • Нагірний В. З моїх споминів Archived 2022-01-23 at the Wayback Machine. — Львів, 1935.